Якось не думалось,і не гадалось, що буду писати про це (бо, буває, щось скажеш-напишеш, а переслідування на все життя). Але, схоже, що саме повітря настільки просякнуте передвиборчими настроями, розмовами, роз’ясненнями, що і самому хочеться висловити свою думку.
Не подобається мені «чорний pr», в тому числі і стосовно Зеленського, тим більше, що самому кандидатові, в свою чергу, займатися чорним піаром не хочеться, да і часу не вистачає. Воно і зрозуміло: людина працює в сфері шоу-бізнеса, їй би встигнути на нові концерти, нові програми скласти, може, навіть, і не збиралася займатися тією політикою?
От тому і дивне навіть саме виникнення такої кандидатури, схоже, що людину втягнули у вир передвиборчих перегонів якісь не зовсім очевидні рухи, навіть поза її власними бажаннями стали якось накручуватись рейтинги – як тут не піддатися цій нестримній хвилі людської довіри?
Тож в тому-то і справа: коли займатися політикою, розбиратися в заплутаних економічних сферах (схемах, аферах), дбати про соціально-незахищені верства (а є і така функція у держави, в тому числі, президента), не кажучи вже про зовнішню політику, в тому числі на сході?
Що тоді робити такій зайнятій і некомпетентній (принаймні на перших етапах) людині в якості президента? Правильно: звернутися по допомогу до більш освічених, досвідчених галузевих експертів. Ось тоді і виникає питання: хто фактично буде виконувати роль президента в країні? Правильно: навіть не олігархи, яких всі підозрюють, коли кажуть про несамостійність кандидата, а саме експерти можуть стати наставниками молодого керманича, а фактично виконувати роль президента в кількох іпостасях.
Тоді кого ми обираємо?
Тим більше, що може вийти так, що при виборі цього кандидата, він сам може стати інструментом, якщо не іграшкою в руках більш дорослих і досвідчених політиків, в може виявитися і тим цапом-відбувайлом, якщо щось піде не так. Чи хоче сам кандидат для себе такої ролі?