Екологічні відповіді міста на сучасні виклики

Частина 2
Кожна країна, село і місто мають переглянути свої стратегічні плани під кутом і в напрямку нульового забруднення довкілля. І зовсім не соромно запозичувати ідеї і навчатися кращим практикам один у одного , не зважаючи на політичні уподобання, адже переміщення забрудненого повітря, води у відкритих водоймищах не рахується з кордонами і впливає на всю планету в цілому.
Подивимося на найкращі приклади в цій сфері:
– Харків з його сміттєпереробним заводом;

- на старому сміттєвому полігоні – влаштоване сучасне місце відпочинку.

- Українська компанія Re-leaf починає продавати свою паперову продукцію з опалого листя у промислових масштабах. Нагадаємо, технологію створення паперу з опалого листя Re-Leaf розробив у 2018 році школяр Валентин Фречка, за що отримав золоту медаль на олімпіаді в Нью-Йорку.
- і це тільки пара прикладів з України.

До речі, у нас в місті можна побачити, як до листочка здувають спеціальними (гучними!) приладами опале листя на клумбах, влітку косять траву «під нуль» – навіщо? Адже це екологічно чисті засоби для збереження природи. До того ж опале листя збирають у чорні поліетиленові пакети – чи потім воно витрушується і стає перегноєм, чи стає сміттям?

Європейські приклади – це і розвиток громадського транспорту, і преференції електротранспорту, і розвиток альтернативної інфраструктури для персонального нешвидкісного транспорту – велосипедів, самокатів, гіроскутерів і т.подібного, і розвиток інфраструктури для збирання зайвої дощової води для подальшого технічного, а після очищення, і не твльки технічного використання.

Приємно, що Миколаїв останніми роками дуже пришвидшив темпи розвитку інфраструктури для безбар’єрного переміщення, чим сприяє не тільки зменшенню викидів і забруднення в цілому, але й зменшує вплив енергетичної кризи. Правда, для самокатів, часто, поверхня тротуарів і доріг не є достатньо гладенькою, не кажучи вже про безбар’єрне переміщення по місту, а регульованих перехресть не достатньо навіть на широких дорогах.

Але при належному системному підході до цього напрямку ми можемо добитися аби користувачів персонального нешвидкісного транспорту ставало все більше – тоді, сподіватимемось, що наші дороги (і тротуари!) не будуть заставленими з двох боків автомобілями, шириною з автобус, на якому приїхала одна людина і поставила свій транспорт на цілий день.

Миколаєву поталанило з дуже підходящим рельєфом –він майже плаский – тож ми можемо спокійно розвиватися в цьому напрямку і стати столицею вело-самокатного руху. При цьому не обов’язково прив’язуватися до доріг – велодоріжки можна прокласти через парки, сквери – тоді переміщення по місту перетвориться на приємну прогулянку.

Часто в місті можна «споживати» забруднене повітря через роботу якихось малих підприємств, що готують страви на відкритому вогні – воно зрозуміло: це смачно і навіть звично, так би мовити, природньо для людини, але в сучасних умовах це вже стає небезпечно через викиди диму.
Не варто забувати ще й про так звану шумову екологію – гучна музика в нічний час, або створення музичної «какофонії» на вулицях з різних джерел – все це створює неекологічне середовище для проживання.

В свою чергу, люди морально вже готові до обмежень заради екології і виживання – готові до сортування сміття, до переходу на електро і персональний нешвидкісний транспорт, до обмежень в деякому споживанні – треба вже надати можливості для екологічно дружньої поведінки.

Ми маємо заздалегідь шукати відповіді на сучасні виклики, що стають перед усім людством – і зараз кожному населеному пункту надаються можливості для вирішення спільних проблем. В цьому сенсі, як споживачі, ми можемо подбати про екологічні звички та зміни поведінки.
Залишаймося людьми і дбаймо про планету разом.