Це обговорення довело, що в місті багато небайдужих людей, які. бажають своєму місту гармонійного розвитку на радість його мешканцям та гостям (саме в такій послідовності).
В обговоренні прийняв активну участь Бондар Олександр Вікторович – начальник управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради. Він розповів про місце плану зонування у системі містобудівної документації. А потім відпові на всі запитання. які надходили від учасників заходу.
Зокрема він повідомив, що місто Миколаїв є серед лідерів за термінами розробки Генерального плана, а також те, що План зонування є другим за значимістю містобудівним документом після Генерального плана. В своєму виступі Олександр Вікторович наголосив, що є рішення розвивати мвсто в північному напрямку – в сторону Матвіівки, а ось щодо будівництва матвіівського настільки необхідного мосту він сказав. що це справа державного значення: якщо знайдуться інвестори, яким до відомої катастрофи виступала Японія – буде міст.
А модератор заходу Руденко-Кардаш Л.Ю., голова громадської ради з екологічної безпеки та благоустрою при Миколаївському міському голові, повідомила про те, що термін обговорення Плану зонування був продовжений до 10 травня поточного року, тому усі зауваження, пропозиції громадяни можуть надсилати до вказаної дати прямо на адресу управляння містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.
Перші запитання, які надійшли від аудиторії, були про зелені зони – а чи залишаться ті зелені зони на плані, що є зараз в наявності; а чи передбачено створення нових зелених зон, а чи залишиться зеленою рекреаційною зоною мікрорайон Леваневців, а чи передбачені такі заходи, що унеможливлюють ситуацію, щоб раптом на площі Леніна виріс якийсь хмарочос
– ось не повний перелік запитань, які надходили від учасників заходу.
А ще були запитання про виконавців проекту, про дотримання водоохоронних зон та берегозахисних полос, про врахування на плані історико-культурних, історико-архітектурних зон, в тому числі Некрополя, про етажність старої частини міста. Щодо останнього питання, начальник управління завірив, що етажність має зберегтись та, що існує на момент початку розробки генерального плану.
Планом зонування передбачається комплексна забудоваа Лагерного поля будівлями різної етажності, в переважній більшості, судячи за кольором на карті, багатоповерхових, в тому числі житлового та нежитлового призначення – тобто адміністративного, громадського, офісного, тощо. Мешканці міста зтурбовані тим, а чи дозволено в історичній частині міста, якою довгий час вважалося лагерне поле, будувати більше, ніж 5 поверхів. Тим більше, що багатоповерхівки загрожують затулити добрій частині міста відкритий простір понад рікою зі свіжим повітрям.
А чи не краще створити в цій частині міста ще одну настільки необхідну для міста зелену зону: подовжити Набережну, бульвар адм. Макарова – це було б ідеальне місце для відпочинку всіх городян – паркова зона відпочинку з променадними та велодоріжками, які б тяглися вздовж річки аж до Намива зі спусками до пляжів та зеленими амфітеатрами для культурних заходів.
А вже за цією зеленою зоною можна було б будувати 2-. 3- 4- поверхові будівлі, які б можна було розташувати терасами.
Приходить на ум думка, що проектувальники менше за все думали про місцевих жителів, крізь невиразні кольори окремих „зон” на плані виглядає комерційна складова цієї розробки: побільше багатоповерхівок – побільше зиску. Цікаво, а що мешканці міста, бюджет, соціальні програми отримають натомість за те, що віддають свої найкращі землі під забудову? А чи передбачені 25-30 % новобудов в фонд міста, тим більше що вони місту так необхідні?
Це і було б відповіддю на запитання, а чи надають мешканцям старих будинків в місті, які призначені для відселення, нове сучасне житло, бо як відповів О. В. Бондар на це запитання, тепер, коли все будівництво в містах знаходиться в приватних руках, відселенческого фонду, як колись, до 200 тис. кв. м., вже не існує. Тому зараз мешканці, чиї будинки підлягають відселенню, залежать від того, як із ними індивідуально домовляться забудовники.
Мешканці мікрорайону Северний підняли болюче для них питання про автозаправки – а чи існує якась норма щільності розміщення подібних об”єктів? Виявляється, такі норми були прийняті ще 1992 р. і, відповідно до цих норм, автозаправки, серед інших об”єктів, можна розміщувати, поблизу траси. Тож, як завжди, за бумагами у нас і із заправками все гаразд, але що робить мешканцям мікроорайону, хто захистить молодь, що вчиться та мешкає в гуртожитку, якщо їм замість міст відпочинку, як це робиться в цивілізованих країнах світу, поблизу розміщують чиїсь комерційні об”єкти, та ще й шкідливі для здоров”я?
Фаховим виступом з боку аудиторії відначився Абрамов Олег Михайлович, який виступив із пропозицією про те. аби на плані забезпечити збереження берегоохоронної полоси, а потім вже проектувати, в той час. як у нас, як завжди, робиться все навпаки: спочатку будується як кому заманеться, а вже потім під це „малюють” проект за фактом.
Зтурбовані мешканці міста ще й долею мікрорайону Леваневців – цей мікрорайон був визнаний рекреаційною зоною, зараз же при розробці плану зонування цей факт якось почав „розмиватись” і потихеньку Леваневці вже втрачають своє рекреаційне призначення.
З конструктивною критикою виступила Голова громадської організації „Спільні дії” Антоніна Галкіна. Вона на прикладі вінницької міськради показала, як міськрада може бути відкритою перед своїми громадянами: ще до громадського обговорення всі містобудівні документи було розміщено на сайті управління містобудування та архітектури – і всі зацікавлені мешканці мали можливість ознайоимтись із ними, на плані зонування нанесені навіть червоні лінії. Подібної відкритості та дотримання правил проектування вона побажалаі нашому місту.
Нагадуємо і добре те, що термін обговорення Плану зонування був продовжений до 10 травня поточного року, тому усі зауваження, пропозиції громадяни можуть надсилати до вказаної дати прямо на адресу управляння містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.