Громадський моніторинг виконання умов підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Провідні українські незалежні експерти розпочали моніторинг виконання Україною визначених ЄС умов підписання Угоди про асоціацію. Цей моніторинг передбачає надання публічної експертної оцінки наявного прогресу та рекомендацій щодо потрібних дій для досягнення Україною відчутного прогресу у виконанні умов підписання Угоди.

До експертної Ради моніторингу входять: Валерій Чалий (Заступник Генерального директора Центру Разумкова), Олександр Сушко (Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва), Ігор Жданов (Президент Аналітичного центру “Відкрита політика”), Ігор Бураковський (Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Дмитро Котляр (незалежний експерт), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ). Моніторинг здійснюється у рамках проекту Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Як відомо, на Вільнюському саміті у листопаді цього року Україна може підписати Угоду про асоціацію з ЄС, яка надасть потужний поштовх для проведення реформ, розвитку економіки та підняття добробуту громадян. Втім, підписання Угоди залежить від виконання Україною низки передумов, визначених ЄС. Йдеться про вирішення проблем у трьох сферах: виборче законодавство, вибіркове судочинство, виконання раніше погоджених з ЄС реформ.

Окремі критерії у цих сферах ЄС визначив у висновках Ради ЄС стосовно України від 10 грудня 2012 року, уточнив у вигляді non-paper (“список Фюле” спочатку з 19, потім з 11 критеріїв) і погодив з Президентом України на саміті 25 лютого 2013 року. Зокрема, йдеться про потребу рішучих дій для вирішення таких проблем:
 реформа виборчого законодавства та визначення результатів виборів у п’яти проблемних мажоритарних виборчих округах;
 політично вмотивовані арешти та судочинство;
 виконання рішень Європейського суду з прав людини, умови утримання та медичної допомоги ув’язненим, тортури у міліції, імплементація нового Кримінально-процесуального кодексу;
 судова реформа та реформа органів внутрішніх справ;
 конституційна реформа у співпраці з Венеціанською комісією Ради Європи, у прозорий спосіб та з залученням різних сторін;
 боротьба з корупцією, реформа управління державними фінансами;
 реформи у сфері економіки та торгівлі, бізнесового та інвестиційного клімату.

У зазначених документах ЄС підкреслено, що йдеться не про нові вимоги до України, а про потребу виконання нею раніше взятих на себе зобов’язань. Причому ЄС не очікує миттєвого та повного розв’язання всіх наявних проблем. Як зазначено у висновках Ради ЄС, для підписання Угоди потрібно, аби ЄС побачив “рішучі дії та відчутний прогрес”, тобто тенденцію, позитивну динаміку та серйозність намірів України.

На початку року українська влада визначила свої плани щодо виконання умов ЄС. Так, 13 лютого Кабінет міністрів затвердив план першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС; 22 лютого Верховна рада ухвалила заяву про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію з ЄС; 12 березня Президент видав указ про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України.

На сьогодні вже можна зробити перші висновки стосовно процесу виконання умов підписання Угоди про асоціацію:
 уряд почав (або продовжив) певний рух по всіх сферах, але у жодній з них ще не можна казати до досягнення відчутних результатів;
 не завжди плани влади є повністю відповідними заявленим очікуванням ЄС (зокрема, стосовно реформи виборчого законодавства);
 існують загрози, які можуть звести нанівець всі інші позитивні результати (зокрема, загрози, пов’язані з законом про референдум, новими кримінальними справами проти представників опозиції);
 крім прийняття законів, потрібне їхнє виконання, підкріплене у т.ч. належним фінансуванням з державного бюджету (зокрема, Національного превентивного механізму та системи безоплатної правової допомоги);
 бракує прозорості процесу: уряд щомісяця інформує ЄС про вжиті ним заходи та стан виконання умов підписання Угоди, але не публікує цю важливу для українського суспільства інформацію;
 посилилася співпраця на рівні експертів між урядом і європейськими інституціями, проте без залучення експертів з опозиційних фракцій та з громадянського суспільства;
 залишаються проігнорованими попередні напрацювання громадських експертів (зокрема, вже готових проектів законів про прокуратуру і про судоустрій та статус суддів, які до того ж отримали позитивні висновки Венеціанської комісії).

Контактна особа:
Дмитро Шульга
shulga@irf.ua
044 451 95 00