ПОБУДОВА ЦИВІЛІЗАЦІЇ СОЛІДАРНОСТІ В НАШОМУ СВІТІ

Наша цивілізація з багатьох прични під загрозою катастрофи. Загроз настільки багато, що вони можуть викликати важкий песимізм. Найзручніше було б заплющити очі, але це – ще гірше, оскільки це веде до відмови від спроб їх зрозуміння і пошуку шляхів виходу. Отож я вирішив спочатку їх назвати, а потім шукати шляхів вирішення. А також шукати людей, що навіть у найскромнішій формі захотіли б приєднатись до цих заходів. Таких, хто знав би, що це повинна бути спільне діло в довгому й складному процесі.

Отже, починаю перелік, весь час думаючи про Близький схід і Африку, не забуваючи про Далекий схід і Латинську Америку. Я відвідував ці місця у минулому, спогади весь час живі та – найчастіше сумні, за винятком знайомства з моєю в’єтнамською дружиною.
Безробіття, голод, хвороби – які часто співіснують .

Відтак ненависть та переслідування, що також переплетені.
Приголомшлива жадібність, яку важко зрозуміти, якоюсь мірою безкорисна та яка все ж завдає більше шкоди, ніж задоволення.
З одного боку захоплення вчених, з іншого – безграмотність.
Пристрастна боротьба політиків за владу (і гроші), пристрасть до володіння і накопичування грошей (та престижу, слави).

І, урешті, ядерні загрози, жахливі і досі недооцінені, хоч переговори з Іраном дозволяють мати надію.

ЩО МОЖНА І ТРЕБА РОБИТИ? Передусім інформувати, інформувати, інформувати…

Про зло і про добро. Про зло, щоб злочинці почали лякатись реального покарання, а не з умовним терміном, адже за частої відсутності місць у в’язницях, досить легко уникнути покарання. З іншого боку, тюрми є «школами зла». Це заохочує злочинність, а боротьба з нею неодноразово призводить до жорстокості.

І все ж чи ненайважливіше – інформувати про добро, щоб благодійники набралися відваги. Це, здається, найважливіше.

Тут важлива роль засобів масової інформації. Журналісти повинні дбати про те, щоб читачі не забували, не ставали байдужими, інтелектуально і морально пасивними, не почувались безсильними.

У такому разі треба інформувати часто й коротко, невпинно пригадуючи позитивні події, спонукаючи читачів до особистих роздумів та вказуючи їхні можливості.
Ніколи не можна приховувати зло, але й не треба ним приголомшувати. Не здобувати читачів, глядачів або слухачів за його допомогою.

Ми потребуємо добра і хочемо його поширювати. Це не є завдання тільки для спеціалістів, це завдання для всіх, у тому числі і для дітей. Сімей. Дитячих садочків, шкіл, вишів та наукових інститутів.
Приходів, орденів і єпархій.

Потрібна Загальна Мобілізація для порятунку людства.
Просимо надсилати інформації, думки, пропозиції.
Кожен відгук має значення, ми постараємось якнайкраще їх використати. Їх можна писати різними мовами, шукаємо також перекладачів.

Стефан Bнлкaнoвич,
Фонд християнської культури МAPК