Реалізовані і нереалізовані архітектурні проекти – яким Миколаєву бути?

В четвер третього квітня в Центральній бібліотеці ім. М.Л. Кропівніцкого відбулася чергова зустріч на Відкритому майданчику «Новий Миколаїв»
Учасники Майданчика запропонували своє бачення того, що можна встановити на головній площі Миколаєва замість пам”ятника Леніну. Заглибитись в історію міста допоміг Андрій Шинкаренко – керівник проекту «Миколаївський Базар» http://bazar.nikolaev.ua/. Він ознайомив учасників Відкритого майданчику з минулим виглядом центральної площі міста.

Цікавою була пропозиція залишити постамент без жодної постаті задля нагадування доречної для такого випадку заповіді : „Не створи собі кумира”, а також про те, що в історіїї нові епохи приходят на зміну минулим епохам. Деякі учасники обговорення пішли ще далі, запропонувавши встановити Хрест, а на постаменті викарбувати всі 10 християнських заповідей, що зовсім не буде зайвим для нашого міста, аби він міг розвиватися і процвітати під Небом.
Всі, хто зібрався цього вечора на Відкритому майданчику, погодилися, що центральна площа Миколаєва має бути прикрашена так, аби задовільнити вимоги всіх громадян міста так само, як воно має презентувати Миколаїв унікально та однозначно.

І тут напрошується „несподіване” рішення: найкраще репрезентуватиме місто св. Миколая може саме його постать, дарма, що в центрі в Каштановомцу сквері вже є одна статуя св. Миколаю. Всі жителі міста моляться цьому святому, який опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, дбає про чисті стосунки між людьми. Тут доречно буде зобразити і дорогі серцю корабудівників кораблі, і заповіді, і натяк на подальший світлий шлях міста та його мешканців.
А ось щодо постаті Леніна було запропоновано встановити цей монумент на території країзнавчого музею – Старофлотських казарм.

Зустріч на Відкритому майданчику продовжилась доповіддю архітектора Петра Дерменжі про колись розглянуті і відхилені архітектурною громадськістю серйозні проекти, які не були реалізовані, але так і залишились „паперовими” проектами.
Ось ці паперові проекти і були представлені архітектором на суд аудиторії. Дійсно, проекти гідні того аби прикрасити місто, його окремі мікрорайни непримітивним виглядом. Але що спадає на думку при погляді на такі високі будівлі: якщо їх розташовувати на схилястих берегах річок задля красивого вигляду з боку ріки – вони будуть перекривати вільний рух свіжого повітря для решти будинків.

Чи не краще проектувати нові споруди системно, в комплексі з іншими спорудами притримуючись стилевої гармонії, ще й так, аби всім мешканцям було зручно і комфортно: ближче до води – малоповерхові (2-3) будинки, далі – вищі (4-5), а далі – ще можна вищі і обов”язково згадати, що в сім”ях ростуть діти, яким потрібно розвиватись, а тому вільно бігати, гратись у дворах. Для цього можна розміщувати двори так, аби забезпечити дітям необхідний і достатній простір та нагляд з боку дорослих.

Якщо ми зараз взялися за відбудову нової кращої України, то давайте це одразу будемо робити з оглядом на інтереси та права кожного громадянина, з повагою до його потреб та почуттів, не забуваючи про збереження дружнього природного середовища, адже людина має обережно вписуватись в екосистему, не підкоряючи її собі, а саме гармонійно співіснувати . А для нащадків залишати найкращі зразки нашої культурної спадщині, в тому числі і в містобудуванні, в архітектурі (і не тільки на папері), як це робить кожна поважаюча себе та свій народ культурна
країна.