ОЧІКУВАННЯ БАШТАНЦІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ

«То це тепер ми маємо думати, як працювати з вимогами ЄС до виробників? Поясніть: якщо Угода така хороша, то чому її не підписали у листопаді минулого року? Кому потрібна наша продукція? Що буде з особистими селянськими господарствами? Розкажіть про негатив Угоди!», – такі питання та побажання прозвучали під час «круглого столу», присвяченого можливому впливу Угоди про асоціацію та посилену зону вільної торгівлі на агропромисловий комплекс Миколаївської області. Проходив він 13 травня в місті Баштанка за участі представників вісімнадцяти територіальних громад зазначеного району, місцевих аграріїв, журналістів (всього – понад тридцять чоловік).

Інший учасник вже на самому початку зауважив: «Чому це нам розповідають про асоціацію тепер, а не раніше? Тоді, можливо, багато чого б не сталося». Втім дискутанти виявили неабиякий скепсис і до самих себе. Далі пролунало таке: «Це ми тут ще просунуті, а ви б поспілкувалися з нашими земляками на порушену тему. Ми не звикли, що треба щось вирішувати самим, у нас споживацька свідомість. Навіть молодь вважає, що з Угодою буде все, як в Європі. А того не розуміють, що там інше ставлення до роботи та інша відповідальність. Але все одно – треба зустрічатися та розповідати. Починати варто з себе, бо інших варіантів немає».

В якості експертів з баштанцями спілкувалися директори Миколаївського та Чернігівського центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Дмитро Дибченко та Володимир Бойко, а також доцент Чернігівського державного інституту економіки та управління Михайло Селінний (до речі, з`ясувалося, що значна частина місцевих мешканців – вихідці з Чернігівщини). Відповідаючи на запитання про зміст документу та його потенційний вплив на сільське господарство регіону, вони зазначили: насправді, з багатьма стандартами ЄС, його технічними регламентами ми вже зустрічаємось у своїй роботі, але часом не знаємо, що це вони. Угода – вже частина нашого сьогодення. Нам таки доведеться переналаштовуватися: тепер ми чекаємо, що хтось має контролювати якість, а в ЄС відповідальність за неї несе, насемперед, виробник. Головні контролери за такої постановки питання – споживачі. Тобто, виробник відповідає насамперед перед ними, а в другу чергу – перед державними структурами (останні, в принципі, нездатні все проконтролювати). Саме споживач робить вибір між якістю та ціною товару. Якщо говорити в цілому, то ключове питання для посиленої зони вільної торгівлі України з ЄС – це баланс інтересів. Знайдемо його – всі будуть в чомусь задоволені. Так, як і за будь-якого компромісу.

Дослідження здійснено групою експертів в рамках проекту «Аналіз впливу асоціації з Європейським Союзом на агропромисловий сектор Чернігівського та Миколаївського регіону», що реалізується громадською організацією «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

Володимир Бойко тел. 676-052