Росписуйте крашанки – продовжуйте життя

Зустріч з писанкаркою Софійкою Зелик
Одного похмурого листопадного дня Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького разом із співорганізатором – ЧДУ ім. П. Могили – запросила до себе гостей на зустріч із американкою українського походження Софійкою Зелик, яка зробила своєю професією роспис Великодніх яєць. Народилася вона в Нью-Йорку, а батьки її виїхали з України після війни.

Ось що розхповідає Софійка про писанкарство:

Традиція ця зародилася ще до Християнства. Люди в дні року, коли сонця ставало менше, вірили, що якщо просити – бог Сонця дасть того, чого бажали. Тому на яйцязх малювали сонце. пташок Символи сонця біли різними, в тому числі свастика, яка с часом набула поганої репутації

Як відомо, були у древніх свої боги, як, наприклад Велес, який відповідав за відтворення тварин, тому на яйцях зображали волове очко. Часто на яйцях малювали півника, або ще частіше – тільки його гребінець. Зображення коника, або оленя з символом сонця означало силу, багатство. Пташки – символ плодючості, а квіти – символ щастя і радості.

Берегиня була найважливішою в пантеоні древніх богів, у християн Берегинею стала Матір Божа. Древні люди вірили, що якщо росписувати яйця з року в рік, то життя не припинеться, тому вони робили це для продовження життя. Багато крашанок росписували на червоному тлі.

У Софійки хобі перетвоилося на професію: весь свій час вона займається або писанкарством, або читає, або викладає – все про писанки. Цей хист до неї перейшов від мами, ще з 5 рочків вона уже росписувала крашанки. Раніше писанкарки використовували більше натуральні фарби – шкаралупу від цибулі, буряк: зараз фарби більшою мірою – хімічні. Водночас Софійка є і керамісткою – росписує кераміку.
У неї уже відбулося багато виставок і в Україні, і в інших країнах світу, в основному. в музеях.. А продає вона свої вироби по різних крамничках

В Америці писанкарство дуже популярне, цю традицію дуже цінують, буває, навіть, замовляють узори зі своєї Батьківщини.

В Україні кожен район, кожне село мають свої узори. Пишуть на яйцях воском ті місця, які мають бути білими, але наприкінці завжди виходить не зовсім те, що замислювалось – тому кінцева робота – це завжди своєрідний сюрприз. Писанки росписують по сирому яйцю – не по вареному, не порожньому, головне в цій роботі – це навіть не досягти перфектних узорів, а зобразити символи.