«Гірська жінка на війні» – останнім часом ми часто чуємо цю назву кіно. А в Миколаєві його можна було подивитися в рамках фестивалю «Нове українське кіно», що проходив в березні цього року.
Добре, що це кіно не про війну, не хочеться казати, що воно про боротьбу, скоріше, сказати б, про життя – таке зрозуміле і гармонійне, якою ми бачимо головного персонажа кіно – жінку з Ісландії. Яка живе просто і зрозуміло: вона любить свою країну, свою землю, людей, вона працює хормейстером у самодіяльному хорі, займається спортом, домашніми квітами. Для неї, жительки острівної країни з невеликим населенням, стають майже одразу родичами і фермер, який рятував її вже кілька разів (як, до речі, і сама природа), і маленька дівчинка з України, що залишилася без батьків після останніх подій.
А любов її до своїх близьких щира і зрозуміла без пафосу і зізнань, як до землі, і вона відстоює своє рідне доступними їй методами.
Кіно отримало кілька нагород і сприймається як світла сторона життя, тут є і випробування, і переслідування, і перевдягання, – оцінили це кіно і глядачі миколаївського кіноклубу.