Альтернативна освіта – навіщо вона потрібна?

- Школа деградує, змінює свої функції;
- Необхідна система, де б інформація перетворювалась на знання, знання та вміння приводили до мислення, мислення до здатністі до прийняття рішень;
- Змінюється зміст освіти -
ось такі передумови, на думку Михайла Кожарінова, педагога, історика, майстра систематизации, генерального директора освітнього бюро «Солинг», директора соціально-педагогичного комплексу «БРИЗ» та приватної школи «Перспектива», для виникнення потреби в альтернативній освіті.

Є державний запит, є соціальний запит – від суспільства – на альтернативну освіту. Не завжди держава розуміє цей суспільний запит, але батьки краще розуміють потреби своїх дітей. На цьому тлі почали виникати інші форми навчання – тренінги, школи.

Засоби досягнення мети мають відповідати якості самої мети: не можна досягти високої мети невідповідними засобами. Змінився соціум – потрібно змінювати формат навчання.

Ось як про свій досвід в сфері альтернативного навчання розповіла Світлана Чембирь, голова правління Миколаївської міської громадської організації «Батьківський клуб «Лада», за освітою, – викладач образотворчого мистецтва:
Для своїх дітей я хотіла знайти школу не просто ту, яка б була близькою до місця проживання, але ту, яку б я знайшла серцем.

На щастя, Світлана для своєї дитини таку школу знайшла в Одесі – це Вальдорфська школа. Вона і сама стала викладачкою в цій школі – після декількох років викладання в цій школі відчуває себе справжнім професіоналом і тепер розуміє, як виховати в дитині любов до свого предмету.

Вона вважає недостатнім для школи виконувати лише функцію „камера схову” для дитини, потрібна інша школа; якщо дитина живе поряд із мамою – вона навчиться від неї всьому найкращому, до того ж є велика перевага у домашньому навчанні: дитина навчається за власним графіком – адже кожній дитині потрібні різні умови. Зараз існує велика група батьків, які хочуть для своїх дітей альтернативної освіти. На V Форумі сімейної освіти лунали нагадування про те, що Українська Конституція надає батька свободу для розвитку своєї дитини, для сімейної освіти.

Світлана розуміє зтурбованість предстаників офіційної освіти про те, чи буде батьківський приклад достатньо позитивним для виховання, адже, на жаль, в Україні є багато неблагополучних сімей внаслідок економічного, соціального розшарування. Вона вважає головним для виховання дитини – аби людина, яка виховує дитину, сама була гідною, а те, що в офіційній освіті існують оцінки, для неї не важливо. „Для мене не має значення, чи буде моя дитина перемагати на олімпіадах, я не амбітна”.

До речі, є багато історичних прикладів, в першу чергу, серед видатних діячів в різних сферах діяльності, які отримали домашню освіту і серед них українська письменниця Леся Українка.

А на запитання, як дитина буде соціалізуватися (має же вона виконувати роль чергового, відвідувати екскурсії, тощо) відповіла: зараз батьки об”єднуються, об”єднують і своїх дітей – і в таких групах діти і мають отримати досвід спілкування з однолітками, до того ж діти віддаляються від батьків поступово, так само поступово вони і соціалізуватимуться.

Як зазначила Харченко Оксана Олексіївна – заступник начальника відділу коорлдинації діяльності загальноосвітніх учбових закладів управління освіти, в Миколаєві є дійсно якісні школи, але аби допомогти батькам, які бажають своїм дітям сімейного навчання – у Управління освіти є тільки ті механізми, які надає Законодавство України на цей момент (Закон України „Про освіту, ст. 59”) – а це, все ж таки, офіційна освіта, оскільки в Законодавстві України існує велика прогалина щодо механізмів домашньої освіти, тому зараз Управління освіти не має ні фінансової, ні законодавчої можливості відкрити. наприклад, Вальдорфську школу.

Ірина Марківна Худякова, доцент Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, розповіла про альтернативну освіту у вищій школі.

В сучасному світі технології настільки швидко розвиваються, що потрібно мати можливість весь час продовжувати освіту, тобто потрібно навчити молодь вчитися, вирішувати проблеми, з якими людство ще досі не стикалося

На щастя, зараз створюється багато систем відкритої освіти. Одна із головних переваг відкритої освіти – її гнучкість: людина вчиться в зручний для неї час, в зручному місці, за своєю програмою. Але, що стосується викладачів, то не всі вони готові до змін, тому, мабуть, зараз якість вищої освіти в Україні не відповідає світовим стандартам.. Треба зазначити, що люди із заочною формою навчання найбільш вмотивовані для отримання саме знань, а не просто документу про освіту.

Першим серед установ вищої освіти досвід відкритої освіти здобув Массачусетський Технологічний інститу, і, хоча кількість студентів (критерій, за яким ніби –то визначається якість установи) в ньому десь на середньому рівні, але цей заклад визнається одним з найкращих, адже з нього походить найбільша кількість Нобелевських лауреатів в різних галузях.

В сучасному світі, як ніколи, постає необхідність володіти іноземними мовами. Одна із рис сучасної освіти – модульність – передбачає вибір окремих предметів, які потім зараховиватимуться і в інших ВНЗ.

Ірина Марківна вважає, що в галузі освіти має бути відкрита політика, адже не секрет, що оскільки в Україні громадяни, в переважній більшості, мають невеликі доходи, і не можуть оплачувати дорогу освіту, вони мають мати доступ до відкритої освіти, сама ж вона активно використовує відеокурси, конспекти в електронному вигляді. Взагалі зараз в галузі освіти активно використовується технологія Веб 3.0, щоби нею скористатися студент має володіти медіа-культурою, а щоб учень або студент гарно вчився, потрібно його не примушувати, а зацікавити.

Аби навчити молоду людину прекрасному – потрібно оточити її саме прекрасним, адже як вона пізнає прекрасне, якщо навколо неї цього нема – так вважають досвідчені педегоги Західно-Української школи.

А ось приклад інший – Фінляндія вважається однією із найкращих в сучасній шкільній освіті, хоча фінансування освіти відбувається на середньому рівні серед розвинених країн. А що цікаво, завдання полягає в тому, аби діти вчилися з задоволенням, тому в перших класах вони проводять в школі не більше однієї години, в старших класах – не більше 5 годин.. Тут низький рівень регулювання освіти, викладачів не перевіряють і не вимагають від них звітів, тому, мабуть, в них вистачає часу не тільки на те. аби передати знання, а ще й на виховання. Викладачів в школу приваблюють довгі канікули, в той час. як вони отримують середню зарплату серед інших професій, Найважче влаштуватись на роботу буває викладачам іноземних мов .

Аби покращувати якість життя, аби місто було багатим, потрібно в ньому розвивати ріноманітні професійні групи, а для цього потрібно починати зі шкільної освіти, яка може бути й альтернативною.