Ми відкриваємо Америку

04 липня 2013 р у Центральній бібліотеці ім. М.Л. Кропівницького у м. Миколаєва
віжбулася тематична зустріч «Ми відкриваємо Америку» з циклу «подорожні нотатки наших земляків».

У програмі зустрічі відбулося знайомство з експозицією робіт американського фотохудожника Геннадія Маслова.

З коментарями до збірки нарисів миколаївських журналістів «Ми відкриваємо Америку» і перебуванню в Сполучених Штатах виступив Володимир Пучков, головний редактор газети «Вечерний Николаев».
Ось що, в загальних рисах, про свої враження розповів Володимир Пучков:
Культура в Америці присутня в окремих центрах, загальної же культури в Америці, ніби, нема. Я мешкав у професорському будинку – там не було жодного витвору мистецтва для прикраси, вважається дорого.
Ще потрібно звернути увагу на Америкоцентризм – американці не вважають за потрібне вивчати іноземні мови, адже вони володіють найважливішою мовою у світі. Таке саме відношення і до вивчення географії – вони їздять до Європи, але нема цікавості до України.
В комп”ютерній інформаційній системі не було навіть Пушкіна, Шевченко зустрівся 2 рази (і то нема впевненості, що то не футболіст).

Потім відбулося неформальне спілкування на Відкритому майданчику «Новий Миколаїв» на тему: «Розвиток американських міст: що позитивного можна привнести в життя Миколаєва та миколаївців». Учасниками зустрічі стали миколаївці, що відвідали Сполучені Штати Америки по програмах обміну, в рамках освітніх і культурних проектів, з приватними візитами.

Своїми враженнями діляться Наталя та Лоліта, які відвідали Америку з 3-тижневим візитом в рамках програми „Community Connection”^

Що вразило більш за все – пунктуальність, порядок, планування, коли ми побачили Америку, нам стало сумно, адже ми завжди вважали, що живемо в найкращій країні. Наша країна теж перспективна, і коли влада зрозуміє, що потрібно бути з народом – у нас все вийде. Ми були у Клівленді, спілкувалися там із українцями, бачили Ніагарський водоспад, ходили до музеїв мистецтва, науки, які є традиційними для Америки.

В Америці є дуже розвинений волонтерський рух, і всяляко заохочується в суспільстві.
Для Лоліти головним було відчуття свободи. Наталя так характеризує Америку: це країна доброзичливих, сильних (які багато досягають самі), але самотніх людей, тут прийнято підтримувати аплодисментами людей, що бігають, займаються спортом.
А ще було відчуття безпеки та спокійного розміреного ритму життя, в інших країнах такого відчуття на було.
А ще цікаво, що дітей просто так по вулиці не зустрінеш – за законом, діти до 12 років не можуть залишатися без догляду.

Людмила Руденко-Кардаш відвідала місто Шарлотт штату Північна Кароліна за програмою для підприємців. Це місто – чисте, зелене – називають Little Apple, оскільки нагадує Н”ю Йорк. Тут присутній пуританський норов, жінки тут одягаються набагато закритіше.
Що мене найбільше вразило, ділиться Людмила, це відчуття громади, спільноти, всі налаштовані позитивно, з посмішками, є багато місць для спілкування, в першу чергу, це бібліотеки, і для дітей – всі дуже сучасні. Але ностальгія – звідки вона береться, чому люди сумують за тим, що зовсім не краще?

Шарлотт дуже швидко перетворився із провінційного на дуже розвинене місто, не в останню чергу завдяки його слогану: „Перетворимо місто в казку”. Дійсно, підтверджує ці слова Дмитро Мац, який побував у Ценценатті, слоган останнього „Зробимо Цинциннаті прекрасним” – і це теж допомагає. Наталя нагадує про соціально відповідальний бізнес, що є дуже характерним для Америки.

Дмитро Мац відвідав Цинциннаті із професійним візитом – по досвід поводження з відходами. Після 2-го тижня захотілося додому, а в останні дні перебування з”явилася ностальгія, всі казали, що й нас краще, більше перспектив.

Стосовно відходів – в Цинциннаті їх розподіляють на 2 великі групи: 1) – все. що може бути перероблено (скло, макулатура, пластик, тощо); 2) – те. що потрібно поховати. – на 40 років, після захоронення відповідна територія засипається землею та засівається травою. До речі. пластик тут переробляється в пакувальну стрічку на підприємстві . повністю автоматизованому, без втручання людини.
Нікого з громадян не потрібно переконувати в потрібності сортування – всім і так зрозуміло, що так буде краще для природи. Ми же не звикли цінувати те. що в нас є.
В Цинциннаті нема безпритульних собак, птахи не літають над сміттєвими полігонами, але є багато оленів, які, часом, перетинаючи дорогу, гинуть під колесами автомобілів.
Всередині Цинциннаті побудоване село – строго за планом, з дотриманням червоних ліній, і ніхто не бажає розширення. Міліонери там не відрізняються ані одягом ані домами.

Тетяна Остапчук перебувала в Америці впродовж 10 місяців – і мала можливість побачити Америку від її східних до західних кордонів. Звичайно,. в Америці для пересування потрібен автомобіль. Часто автомобілі залишають за містом, аби пересуватися містом в громадському транспорті. Машини не можна залишати на дорогах, на узбіччі В місті розвинена система велодоріжок – тут це теж транспорт. Всі кошти за транспортні послуги йдуть на відновлення доріг.
Оскільки Тетяна сама працює в Чорноморському Державному Університеті, то вона більше цікавилась життям у студентському містечку State College штата Пенсільванія. Коли навчання закінчується, то 40 тис.студентів роз”їжджаються, в місті залишається 30 тим. мешканців. Поки є студенти, тут діє автобусний транпорт. Бібліотеки працюють цілодобово, до речі, українська та російська література тут є у вільному доступі навіть краще, ніж у нас.
.Шкільна система освіти залежить від рівня доходу локальної спільноти. Діти просто так на вулицях не бігають, у них немає можливості навіть промочити ноги, захворіти. До школи їх доставляють шкільним автобусом. Діти в постійному русі. У них немає окремих уроків, перемін, у них один урок перетікає в інший плавно. Діти, якщо втомилися, вільно можуть сісти на підлогу, за комп”ютер. Після обіду у них одна година – на свіжому повітрі. Основний принцип – навчити знаходити потрібну інформацію, впродовж навчання змінюють, пробують різні види спорту За рік навчання в американській школі ми не сплатили ні цента. Найбідьша цінність для американців- це діти.

Всі учасники зустрічі, що відвідували Америку, погодилися, що кожне найменше американське місто шукає свою ізюмінку, знаходить особливості, чим можна було б пишатися. А ще в тому, що кіно, Голівуд – це не та реальність, яка існує насправді.
Головне, чому потрібно навчитися в Америці, – це відповідальність за оточуюче середовище, а також місцевому самоврядуванню.

Наступна зустріч на Відкритому Майданчику „Новий Миколаїв” буде присвячена тематичним паркам в місті, тому запрошуємо заздалегідь небайдужих людей на 17:30 до Центральної бібліотеки ім. М.Л. Кропівницьког.

**************************************************************************
*Відкритий майданчик «Новий Миколаїв» – це простір для зустрічей активних городян, які зацікавлені в розвитку Миколаєві в різних сферах.