Як металурги козаками були

У знанні історії українського козацтва, кмітливості, вправності, силі, умінні жартувати і навіть ліпити вареники змагалися дві команди миколаївських металургів – дирекції з виробництва і молодіжної ради проммайданчика.
Щедро, хлібом-сіллю зустрічали організатори (дирекція з персоналу МГЗ і представництво ЦСП РУСАЛу в Україні) учасників фольклорного сімейного свята «Козацькому роду – нема переводу». Пройшов він у вихідний в ДЮСОК Корабельного району. Блищали на сонці шаблі, весело і дзвінко лилася українська пісня, звучали вірші та байки. А які чарівні були дівчата, сміливі і чарівні – хлопці!

- День козацтва відзначають 14 жовтня, в день свята Пресвятої Богородиці, – розповів гість свята, отаман Миколаївського обласного козацького товариства українського реєстрового козацтва, полковник УРК Максим Вадимович Кутержинский. – У Запорізькій Січі у цей день відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що святий покрив охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.

Гості свята – миколаївські козаки – продемонстрували високий рівень бойової майстерності, віртуозне володіння шаблею, нагайкою, незвичайну рухливість і спритність.

Не відстали від побратимів по зброї і козаки – металурги! Які тільки випробування не випали у цей день на їх долю! Вони складали лист “кризі”, яка вже дуже дошкуляє нашій країні, доїли імпровізовану «корову», із закритими очима палицею розбивали глиняні горщики. Не проронили отамани скупий сльози, коли чистили цибулю, разом з козачками в чотири руки вони споро ліпили вареники, а потім на швидкість годували ними гостей – і дорослих, і дітвору. У центрі уваги опинився вареник – богатир, який ледь вмістився на двох долонях. За правильністю та точністю виконання всіх завдань уважно стежило суворе журі.

Незважаючи на прохолодний осінній день, емоції зашкалювали. Під кінець і команди, і глядачі пустилися в танок разом зі студентами КНУ культури і мистецтв, які навчили металургів запальному українському «Гопаку».

- Це чудове свято, яке згуртувало сім’ї металургів і наш колектив, – сказав директор з виробництва, а в цей день і голова суддівської колегії Володимир Красноярський. – Ми вважаємо, що сьогодні на святі перемогла дружба, адже на заводі працюють справжні мастаки своєї справи, які і тут були на висоті.
Металурги, що стали на час козаками і козачками, не тільки поринули в славну атмосферу наших предків, а й відчули принадність загального бадьорого духу і неповторність свята. Всіх зігрів і нагодував щедрий стіл. Найбільш незвичайними з безлічі страв стали козацький куліш і галушки зі шкварками.