Environmentalists support #Euromaidan
28.11.2013 – Учасники кліматичного руху України вітають волевиявлення народу на Євромайдані. Для нас Євромайдан – це можливість заявити про наше бачення майбутнього України, наблизити відхід від викопної енергетики та екологічної несправедливості. Сильне громадянське суспільство, верховенство права та високі екологічні стандарти – ось Європейський напрямок, за який ми стоїмо тут разом з тисячами українців. Тільки разом ми можемо розвинути прогресивне суспільство, здатне подолати соціальну нерівність і глобальну зміну клімату.
Пряме волевиявлення народу – шлях до прогресивного суспільства
Масова мобілізація українців на Майдані означає, що вже сьогодні ми беремо на себе відповідальність за свою країну і прагнемо разом втілювати зміни, визначальні для майбутнього кожного з нас. Ми – доказ того, що самоорганізація і пряма участь у прийнятті рішень, які стосуються нашого життя, в тому числі, екологічних, є невід’ємним правом кожного громадянина або громадянки будь-якої країни.
Європейські підходи та цінності – не новина для нас. Зокрема, Український молодіжний кліматичний рух, краплинка в морі громадянського руху України, багато років працює пліч-о-пліч з європейськими організаціями. В листопаді 2013, українська молодь взяла активну участь у конференції ООН зі змін клімату в Варшаві (COP19). Разом з європейськими колегами ми відслідковували хід переговорів, протестували проти корпорацій-забруднювачів і виборювали право всіх народів на чисте повітря і безпечне майбутнє. Для нас європейські цінності і підходи – взаємоповага, консенсус, справедливість, прозорість, пряма участь громадян – є базовими елементами розвиненого суспільства. Ми бачимо все це на Майдані і хочемо, щоб такі підходи використувались для прийняття будь-яких суспільно важливих рішень в Україні.
Глобальні екологічні проблеми – наша відповідальність
В часи глобальних викликів, таких як зміна клімату і порушення прав людини, ми не можемо далі мислити лише категоріями територіальної приналежності. Сьогодні Україна не може дозволити собі бездумно витрачати природні ресурси, ігноруючи наслідки своїх дій для планети і людей – українців чи інших націй або видів. Затримання активістів Грінпіс на платформі “Приразломная” та відсутність зобов’язань на кліматичних переговорах показали, що питання безпечного довкілля та прав громадян на мирний протест не є приорітетними для уряду Росії. В той же час, ЄС вважається одним із світових лідерів у подоланні кліматичної кризи завдяки прогресивній кліматичній політиці багатьох держав-учасниць, залученню громади до формування політики та відповідальному ставленню до довкілля. Курс на ЄС означатиме, що Україна матиме додатковий контроль вирішення місцевих екологічних проблем, та буде активно залучена до спільної роботи над глобальними екологічними викликами.
ЄС, довкілля та енергетика України
Європейський напрямок – це гармонізація законодавства, що призведе до підвищення екологічних стандартів: безпечнішого повітря та води, збереження природного різноманіття, сучасному поводженню з відходами.
Зокрема, в сфері охорони довкілля, асоціація з ЄС означає:
● зниження рівня захворюваності через контроль забруднення атмосфери та води;
● реальну участь громади в прийняті рішень, що стосуються довкілля;
● зменшення частки вугілля та атомної енергії на користь енергозбереження і відновлюваної енергетики ( доопрацювання Енергетичної стратегії України);
● амбіційну кліматичну політику – скорочення викидів парникових газів та ефективну адаптацію до невідворотних кліматичних змін.
Довідка: Які перспективи для України в сфері розвитку енергетики відкриває асоціація з ЄС?
В сфері енергетики асоціація з ЄС – це, в першу чергу, реальна модернізація та інновації. Це створення умов для надійного, безпечного, сталого розвитку. В Європейському союзі прийнята так звана стратегія 20/20/20, згідно з якою, до 2020 року рівень викидів вуглекислого газу в атмосферу повинен скоротитися на 20%, частка енергії з відновлюваних джерел в загальній структурі енергоспоживання – вирости до 20%, а загальні енерговитрати – скоротитися на 20%.
В той час, як у ЄС планують скорочувати споживання енергії, в Україні планують його нарощувати. У всій Європі підвищують ефективність використання існуючих електростанцій, в Україні ж хочуть збільшити їхню кількість. Це призводить до неефективного використання ресурсів, тривалих простоїв у ремонтах та виснаження обладнання. На одиницю ВВП Україна витрачає в чотири рази більше енергії, ніж в середньому по ЄС, не кажучи вже про високорозвинені країни. Промислова інфраструктура, особливо у ЖКГ, на грані колапсу. Це загрожує техногенними катастрофами та подальшим неефективним використанням ресурсів.
Такий підхід не має нічого спільного з сучасними напрямками розвитку у цивілізованому світі. Приєднання до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – це чи не єдина можливість стати на шлях реальних реформ, а не сумнозвісного “покращення”.
Ольга Мончак, голова УМКА – Української молодіжної кліматичної асоціації olga.monchak@gmail.com
Юлія Маклюк, координатор 350.орг в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії yuliya@350.org
Артур Денисенко, Координатор енергетичної програми Національного Екологічного Центру України arthur.denisenko@necu.org.ua