Шануємо ріномаїття? Так!

Зараз всі обговорюють, коментують Євробачення-2017
Наважилась і я висловитись стосовно події, тим більше, що цим конкурсом ми з чоловіком (до речі, як і іншими музичними передачами) традиційно цікавимося.

Як можна не спостерігати за такою музичною подією, адже серед пісень зустрічаються справжні шедеври, які з часом стають класикою. Так ми відкрили Рибака, Джамалу, Кончиту Вурст, Сальвадора Собрала… Згадала найсвіжіше…

А які твори виконуються, що виникли завдяки саме цьому конкурсу! – чого варті тільки виступи перед початком півфіналів, включно із Хітами Євробачення в Українському стилі (https://www.ukrinform.ua/rubric-yevrobachennia2017/2226070-u-kievi-startuvav-drugij-pivfinal-evrobacenna2017.html), а також Джамали, Онуки з її неймовірними композиціями, зрозумілими Всесвіту. До речі, а чому не показали цей виступ Онуки телеглядачам?
Бачила в Інтернеті виконання на скрипці Рибаком пісні Джамали. Як це все можна пропустити?!

Цього разу звернула увагу на слоган конкурсу „Шануємо різномаїття”. Вже кілька років поспіль відчуваю брак різномаїття у виступах співаків.

Все сподівалася почути якісь національні автентичні мотиви, ну хоч частково вкрапленими у виступи – вони могли прикрасити, зробити виступи неповторними, цікавішими, а головне: дійсно різноманітними. ЩО цікаво: саме такі номери залишаються надовго в пам”яті після конкурсу, як от виступи різних років представників Македонії, Сербії, Азербайджана, Ізраїля, а також цього року Угорщини, Білорусі, Португалії… Цього разу, не зважаючи на слоган конкурсу, тенденція одноманіття, за рідким виключенням, на мій погляд, навіть посилилась.

Шкода, що представники незалежних суверенних самодостатніх країн не скористалися можливістю продемонтрувати свої характерні в гарному розумінні національні риси. Складається враження, що учасники не обирали мовою виступу свою національну через побоювання не бути зрозумілими, або здатися занадто національно-зтурбованими, якщо не провінційно-відсталими.

А ще можна було б започаткувати традицію ведення конкурсу, крім мовами міжнаціонального спілкування, ще й мовою країни – організатора.

Сам конкурс все більше зовні скидається на неймовірне міжгалактичне шоу із майбутнього. Я маю на увазі саму ідею, а також інноваційно-технологічно-спец ефекти оформлення сцени, глядачевої зали. Дивишся на все це дійство – і уявляєш собі, що фантастичне майбутнє вже настало – і люди зібралися аби позмагатися, поспівати, посумувати, порадіти, повеселитися разом, в багатьох піснях звучали надихаючі слова підтримки.
Зібралися всі різні, але всі рівні.

ENGLUSH
These days everybody discuss, comment Eurovision-2017
I also dare to express my opinion according the event, all the more, that we with my husband by tradition are interested with this competition (by the way, as well as other musical shows)

How it may be possible not to watch such musical event, in fact among songs there are the real masterpieces which become the classics in some time. So we opened Rybak, Jamala, Konchita Wurst, Salvador Sobral… Remembered only some fresh.

And what songs are carried out inspired by this musical competition – how cost only performances to the semifinals, inclusive Eurovision hits but Ukrainian style (https://www.ukrinform.ua/rubric-yevrobachennia2017/2226070-u-kievi-startuvav-drugij-pivfinal-evrobacenna2017.html), as performances of
Jamala, Omuka with their unbelievable compositions, clear (understandable) to Universe. By the way, but why they did not show this appearance of Onuka to tele viewers?
I saw in the Internet Jamala’s song performing by Rybak on a violin. How can all these be skipped?!

This time I paid attaention to the slogan of competition „Celebrate Diversity”. For a few years already I feel the shortage of diversity in songs of singers.

I hoped to hear some national authentic features, well though partly sprinkled into appearances – they could beautify, do appearances unique, more interesting, and main: various indeed . WHAT is interesting is: exactly such performances remain in memory for a long time after competition, as here appearances in different years of representatives of Macedonia, Serbia, Azerbaydzhan, Izrail, such as this year Hungary, Byelorussia, Portugal… This time, despite competition slogan, tendency of sameness, after a rare exception even increased, on my opinion.

It is pity that the representatives of independent sovereign self-sufficient
countries did not take advantage of possibility to demonstrate their specific in good meanning national features. There is an impression, that participants did not select their national language as language of performence through fear to be not understanded, or to appear too national-anxious
, if not provincially-backward.

And it is yet possible to start a tradition of conduct a competition, except the languages of international comunication, but also a language of country – organizer.

The competition externally more and more looks like an unbelievable intergalactic show from the future. I mean an idea, and innovationally-technologically-special effects of appearnce of the stage, spectators hall. I look at all this action – and imagine, that the fantastic future came already – and people gathered to compete, to sing, to be sad, to have fun together, the inspiring words of support sounded in many songs.
All different gathered, but they all are equal.