Євро-бачення у кожного своє

Цього року Євробачення порадувало високою виконавчою майстерністю, різноманіттям стилей пісень. Склалося враження ніби учасники дослухалися до думки про Євробачення 2017 і цього року запропонували глядачеві таку широку палітру пісенної творчрсті, що, напрклад, у мене не вистачало перших місць в десятці мого особистого рейтингу аби вмістити всіх своїх фаворитів.
Це стосувалося як першого, так і другого півфіналу.

А от щодо результатів, схоже, що всі погодилися з думкою про те, наскільки різними виявилися як критерії, так і смаки професійних журі – настільки дивно перескакували країни –учасники в підсумковій таблиці під час оголошення результатів голосування. Дивним стало відкриття, що твої власні уподобання, перевірені роками прослуховування найкращого з музичної світової та вітчизняної творчості аж настільки не збігається з оцінкою професіоналів різних країн.

Наш виконавець з України MELOVIN виклався на всі 200-220% ()- виконав свою міссію впевнено і з драйвом, здається, необхідним для такого конкурсу. Виявилося, не завжди драйв є перевагою: згадаймо, наприклад, Швецію, яку журі поставило на друге місце, або ж ту зворушливо-тихо-сентиментальну Литву, яка була непогано оцінена обома групами голосуючих.

А от українського виконавця журі не оцінило – чому? В моєму колі ми давно виділяємо пісні «євробаченські» – тобто стандартно попсові, схожі одна на одну, часто використовують приспів «О-О-ОО, О-О-ОО» і таке подібне, і співають зазвичай англійською мовою (це не стосується пісень з країн, де англійська є рідною – як наприклад чудова балада із Ірландії). А конкурсну пісню Меловіна якраз можна віднести до такої категорії, до того ж, можливо суддям не сподобалася асоціація, яку викликав образ номеру.

Зате сам він приємно здивував ще й українською мовою при спілкуванні із ведучою конкурсу.

Важко зрозуміти чому так слабо були оцінені пісні явно сильні, з потужним виконанням, як наприклад Болгарії, Сербії, Ірландії(тут, можливо, не оцінили натяки в підтанцовці?), Австралії, Грузії? Їх аж ніяк не назвеш стандартно «євробаченськими». До того ж в деяких піснях можна було зрозуміти й неабиякий зміст, що мабуть, не береться до уваги.

Щодо переможниці цього року, то скоріше це був сильно розкручений номер, хоча відмовити їй в оригінальності (в «неєвробаченстві») не можна, а ще виступ був дуже яскравий, потужний і веселий.

Задоволена успіхом країн-учасниць: Кіпру, Австрії, Молдови, Данії.
Правда, від задуму останніх очікувалося щось більш потужне, якісь басові ноти вікінгів, щось схоже на Арію Варяжського гостя з опери «Садко», натомість вигляд разом зі снігом і вітром мали майже епічний, а виконання виявилося щось в стилі білоруських Сябров – майже ніжні наспіви.

Сподівалася на високу оцінку таких країн – моїх фаворитів: Болгарії, Сербії, Ірландії, Ісландії, Греції, Грузії, Чорногорії. Моє переконанння: країни, які беруть у виступ свої національні риси, аж ніяк не стануть стандартно «євробаченськими», оскільки їх виступи стають унікальними, а тому цікавими і надовго запам’ятовуються.