Все далі в історію відходить Євробачення 2019, все менше повторюються в думках нові мелодії пісенного конкурсу, а шкода, адже цього разу пролунало багато пісень, гідних бути зарахованими до сучасної класики (наприклад, Півн.Македодонія, Нідерланди, Хорватія, Сербія, Норвегія, Словенія, Швеція та багато інших). Він, як на мене, відзначився і цікавими композиціями, і режисерськими постановками і сценічним оформленням, і досконалим виконанням, втім як зазвичай. Але не за це він може стати видатним.
Нічого не очікуючи, була приємно здивована кількістю нестандартних для Євробачення пісень. Відчувається, що, як виконавцям, так і глядачам припали до смаку пісні змістовні та з етнічно-національним забарвленням, що підкреслюють європейське різноманіття.
Приємно, що пісні були в багатьох випадках змістовні, відображали природно людські психологічні переживання – тут і про кохання (Нідерданди, Сербія, Швеція, Норвегія, Данія та багато ін.), і про мрію (Хорватія), і про докор батькові за брак уваги до дитини через гроші (Італія), і відстоювання своєї гідності (Півн.Македонія).
Не обійшлося і без танцювально-розважальної музики, сказати б «попси», стандартно-«євробаченського» формату, правда, цього року вона, хоч і була доволі якісною, але на перші позиції вдалося «пробитися» лише Швейцарії і трохи Чехії (4-е та 11-е місця відповідно). В цьому сегменті ще хотілося б згадати Білорусь, Мальту, Кіпр, Іспанію, Сан-Маріно та Великобританію, але всі вони посіли місця, скоріше, ближче до кінця фінального списку.
Зате Норвегія отримала перше місце за результатами глядацького голосування – пісня про кохання, ще й з додаванням такої цікавинки – етнічного приспіву, якого Європа не чула вже багато років. Але от Польща,
яка теж зробила ставку на етнічний стиль у вигляді потужного співу голосистих дівчат, так і не була гідно оцінена, не потрапивши до фіналу.
Не потрапив до фіналу і співак з Хорватії, хоча задум був благородний і виконання потужне.
Так само і виконавець з Португаліїї, хоча його голос, на мою думку, заслуговує окремої похвали.
Албанія справила яскраве враження, іі пісня, хоча була заспівана не зрозумілою мовою, але в цілому виступ був доволі самобутній, а виконавиця і вся сцена були підібрані дуже гармонійно.
Обов’язково ще хочеться згадати Сербію з її потужною і такою очікуваною від Балкан баладою. Слова і мелодія її пісні ще довго лунали у вухах після завершення конкурсу. Шкода, що її місце виявилося не досить гідне її старань.
Данія заспівала таку собі невигадливу пісеньку різними мовами на фоні хмарок на блакитному небі – все це сприйнялося глядачем дуже позитивно, і в результаті виконавиця посіла непогане 12-е місце.
Не можна не згадати Північну Македонію. ЇЇ пісня була високо оцінена професійним журі, і не дивно: пісня потужна, добре запам’ятовується приспів, ще й за темою, на жаль, актуальною. На жаль, тому, що мати навчає свою дитину відстоювати свою гідність. Схоже, що ця тема знайома і хвилює багатьох.
Думаю, що, без жартів, Євробачення якось пов’язане із Всесвітом, який час від часу надсилає своїх представників, як от Онуку з України; цього року зі Словенії надіслав якихось не земних прибульців, які виконали настільки просту, ніжну і щиру пісню своєю мовою, сцена була настільки космічною, що не залишається сумніву: кохання в майбутньому стане таким, як його зобразили молоді словенці.
Якщо згадати Всесвіт, то не можна не сказати про Австралію, команда якої створила таку неймовірну казково-фантастичну картинку, яка пробуджує фантазію і породжує космічні асоціації.
В якості резюме хочеться зробити висновок, не боячись бути звинуваченим у націоналізмі (не українському! – міжнародному), несподіваний, як для змісту статті: виконавці, не найголовніше яке місце ви посіли на конкурсі, натомість любіть свою землю, свою культуру, співайте своїх гарних пісень– і буде процвітання на землі (як і у Всесвіті).
Більше фото див. у фотогалереї
Відео з Youtube