Екологічна політика в Україні очима громадськості

Спільним подарунком країні від Міністерства екології та природних ресурсів України і громадськості можна вважати “Громадську оцінку екологічної політики в Україні”, яку 29 грудня 2012 року розміщено на веб-сайті Міністерства за адресою http://www.menr.gov.ua/content/article/11791. Враховуючи, що зміст документу є доволі критичним, такий крок органу влади можна розцінювати, як прояв прагнення до діалогу і співпраці в перетворенні рекомендацій доповіді у відповідні нормативно-правові акти, у руслі євроінтеграційних устремлінь України.
Доповідь представляє громадський аналіз управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на узгодження природокористування з інтересами екологічної безпеки за період 2003-2011 років, та основні тенденції екополітики 2012 року. Варто зазначити, що цей документ є комплексним баченням екологічної політики центральних органів виконавчої влади в цілому і Мінприроди України зокрема. І ця обставина є вкрай важливою з огляду на регулярні зміни керівництва, штату та векторів роботи в царині екополітики, що призводить до втрати інституційної пам’яті, спадковості виконавчої влади.
За словами Голови Робочої групи з підготовки Щорічної доповіді Олени Кравченко, МБО “Екологія – Право – Людина”, м. Львів, метою такої громадської оцінки є привернення суспільної уваги і до позитивних зрушень в екополітиці, і до виявлених громадськістю суттєвих недоліків, коли управлінські дії часом йдуть врозріз з чинним законодавством, суспільними вартостями та громадською думкою, призводячи до марнування суспільних ресурсів та погіршення стану екологічної безпеки.
Для підготовки доповіді з делегованих своїми організаціями експертів у сфері екологічної політики, які мають довіру екоспільноти, 31.10.12 було створено Робочу групу екоНУО. Члени робочої групи – ключові автори та координатори громадських обговорень, працюючи на засадах самоорганізації розробили структуру документу, наповнили її робочими матеріалами і залучили всіх зацікавлених представників з екоНУО до широкого обговорення та спільного написання документу. Для цього було створено демократичну платформу з обговорення робочих матеріалів доповіді та їхнього вдосконалення. Як зазначив головний редактор документа Віктор Мельничук (ВГО “Національний екологічний центр України”, м. Київ): “За грудень 2012 року відбулися 5 регіональних обговорень, до яких долучились 220 чоловік з 200 організацій. Загалом робоча група отримала понад 600 коментарів, пропозицій, значна частина яких увійшла до тексту доповіді. Нам вдалося створити великий потужний колектив авторів з усіх куточків країни.”
Миколаїв у роботі над Громадською оцінкою екологічної політики в Україні представляла Антоніна Галкіна, голова Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії”. Пропозиції було надано до частини І. “Загальні основи екологічної політики”, розділів – “Водні ресурси”, “Земельні ресурси”, “Біологічне та ландшафтне різноманіття”, частини ІІ. “Якість державного управління природокористуванням та стан довкілля”, розділу “Транспорт”, частини ІV. “Довкілля і здоров’я”.
За словами Антоніни Галкіної “Не можна переоцінити появу Громадській оцінки екологічної політики в Україні. Цей документ є не тільки комплексною оцінкою стану справ з екологічною складовою розвитку країни, але й підтвердженням наявності українського громадянського суспільства, яке здатне об’єднати величезні накопичені інформаційні ресурси, досвід та аналітичний потенціал задля покращення стану в державі. Квінтесенцією доповіді можна вважати наступний уривок зі “Вступу”. “Законодавча база стосовно збереження довкілля погіршилася, система державного управління в екологічній сфері, особливо внаслідок адміністративної реформи 2010-2012 рр., виявилася зруйнованою. Збереження довкілля не є пріоритетним напрямком у забезпеченні національної безпеки серед інших, до прикладу, територіальної, економічної, енергетичної, тощо. В Україні і досі не розроблено Національну стратегію збалансованого розвитку, незважаючи на численні спроби. Державна політика формується без наскрізного врахування екологічної складової. Призначення на керівні посади в природоохоронних органах вже багато років здійснюється не за фаховим, а за політичним принципом. Природоохоронні заходи продовжують фінансуватися за остаточним принципом. Відсутня система належного планування цих заходів, на основі належного моніторингу стану довкілля, аналізу екологічної інформації, реальних потреб довкілля та забезпечення екологічних прав громадян.”
Справа за малим – чи знайдуться ті, хто захоче і зможе використати результати величезної праці на користь.

Щорічну доповідь НУО “Громадська оцінка національної екологічної політики” за 2011 рік (включаючи аналіз за період з 2003 року)” було здійснено на виконання важливих зобов’язань в рамках Угоди про фінансування між Україною та ЄС стосовно секторальної бюджетної підтримки впровадження стратегії державної екологічної політики. Її видання здійснено за підтримки проекту “Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні секторальної бюджетної підтримки”, який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом під керівництвом Ерtisa.

 Презентація “Громадської оцінки екологічної політики в Україні”, 25 грудня 2012 року, Міністерство екології та природних ресурсів України