Провести Ніч у бібліотеці – дуже цікаво

22 квітня у Центральній бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького в рамках XI виставки місцевих видавництв «Миколаївська книга-2013» відбулася культурно-дозвіллєва акція «Ніч у бібліотеці». Серед портнерів заходу був й ЧДУ імені Петра Могили. Відкрили акцію публічним читанням творів світової класики та миколаївських авторів. Модератором цього «Звукового силуету книги» був док. філол. н., проф., директор Інституту філології О.В.Пронкевич.

Він прочитав уривок із „Дон Кіхота” іспанською та розповів про започатковану цікаву традицію читання цієї книжки разом на зібранні любителів книжок.

Треба відзначити, що на захід прийшло чимало гостей та учасників, серед яких своєю активністю відзначились студенти ЧДУ імені Петра Могили, які не лише виступили слухачами, але й брали активну участь у дійстві. Студентки В.Лопушанська (246 гр.) та М.Лозинська (147 гр.) прочитали вірші миколаївського поета В.П.Бойченка, А.Мкртчан (346 гр.) заспівала пісню на слова М.Лисянського «Осенние листья».

Цікавими були майданчики акції : «Старий Миколаїв», «Новий Миколаїв», «Творча майстерня».

Отже зупинимось детальніше на „Старому”, як кажуть, „доброму”, Миколаєві. Екскурсію по нашому краю провела завідуюча відділом рідкісних видань бібліотеки ім. О. Гмирьова Світлана Василівна Бойчук. Вона розповіла, що в давні часи конфігурація берегової лінія наших річок та лиману була іншою.

Ще Світлана Василівна поділилась своїми поглядами на культуру в широкому сенсі сучасного світу: „Ми перестали шукати мудреців, втратили мудрих людей; а на нашій землі народжувались та жили мудреці коли технічний прогрес ставлять попереду культури – ось ми і маємо суцільний дисбаланс в розвитку суспільства, пора займатись культурою”.

Ось ще дещо стосовно культури: волхву в давні часи дозволялося вимовляти тільки одне матерне слово, і те під час бою та ще й в разі отримання поразки. Після цього він змушений був відмолювати пробачення у природи, навколишнього світу, адже такі лайливі слова вважалися прокльонами, отже поганили його. А що ми робимо з навколишнім світом своєю мовою?

Не потрібно відкидати минуле, воно весь час нагадує про себе, адже минуле може бути подекуди навіть краще сучасного Ще вона закликала більше цікавитись історією нашого краю саме через вивчення документів, через першоджерела, бо знання, отримані в Інтернеті, можуть бути викривленими.

Ще вона нагадала найцікавіший досвід отримання чистої води, який передали нам греки із давньої Ольвії – це керимічні водопроводи – а чи не на часі у нас проблема чистої води, а чи ми зі своїми найсучасними технологіями не спроможні відтворити винахід древніх часів.

В країнах, які оточують Україну, є неоціненні скарби стосовно історії України, але вони ніким не запитувані – невже нам байдуже? Впродовж 20 років ми в Миколаєві вже майже не будуємо кораблі, то, може, настала вже пора більше уваги приділити саме культурі?

У формі казки для дорослих провела свій історичний екскурс „Монолог першої Миколаївської книги” Тетяна Миколаївна Губська – ст. науковий співробітник Миколаївського краєзнавчого музею „Старофлотські казарми”.
У книжок – розповіла Тетяна Миколаївна – є дата народження, але не має і не повинно бути дати смерті. Також не має значення назва Старої книги чи дата її видання – це може бути будь-яка книга, у якої є своя історія, свої зустрічі із читачами, свої спогади; книги навіть можуть об”єднувати людей, чи нагадувати про своїх читачів, коли вже ніщо не може повернути людину з війни…

Дуже розважив зібрання Клуб історико-етнографічної реконструкції „Грифон”. І не дивно: публіка побачила і вікінга, і лицаря Литовсько-Руського князівства, і кочівника, і козака-реєстровця, і воїна-кіннотника часів Мазепи. Глядачам було запропоновано навіть двобій на шпагах.

Про поетичний конкурс-фестиваль „Ватерлінія” розповів головний редактор газети „Вечірній Миколаїв”, відомий поет Володимир Пучков. Фестиваль проводиться дистанційно за заявками учасників, фіналістів запрошують до Миколаєва. Завдяки такому конкурсу закрите місто Миколаїв стає більш відкритим світові саме своїми культурними традиціями. Гості нашого міста дивляться на нього свіжим поглядом, і наше місто гостям подобається. На старовинному цвинтарі в Миколаєві захоронено 36 адміралів – тож у міста є історія, і йому є чим пишатися.

Володимир Пучков прочитав свої вірші, в тому числі вірш, присвячений мерові нашого міста Володимиру Дмитровичу Чайці. Ще свої вірші прочитали молоді поети Миколаєва – російською та українською мовами.

Брати поета – барди, тому на Ніч в бібліотеку завітали Миколаївські барди з клубу „Белая ворона”. Учасники клубу Оксана Шевченко та Олександр Вербицький виконали свої пісні під гітару. Оксана Шевченко також звернулась до класики бардівської пісні автора Булата Окуджави

Насиченою видалась програма Ночі в бібліотеці, але глядачі побачили дуже різноманітну програму, отже отримали чималий заряд нових вражень, знань, відчуттів та натхнення на майбутнє.

Більше фото у галереї