Чиста енергія для розвитку громад Миколаївщини – в м. Миколаєві відбулися ІХ Миколаївські міські екологічні читання

18 листопада 2016 року, м. Миколаїв відбулися ІХ Миколаївські міські екологічні читання «Збережемо для нащадків». Тема цього року «Чиста енергія для розвитку громад Миколаївщини». Захід пройшов під патронатом Миколаївського міського голови

за підтримки департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради.

В своєму привітальному слові миколаївський міский голова Олександр Сенкевич зазначив,

що пріорітетом своєї діяльності він бачить саме екологічну складову сталого розвитку. Чому саме цьому питанню слід приділяти велику увагу – а саме тому, щоби залишити чисте середовище для своїх дітей – нащадків. Сортування сміття, його роздільне оброблення, очистка води та стічних рідин – все це має неабияке значення для громади Миколаєва. ЕвроСоюз виділяє кошти на очищення стічних вод задля того аби ми не забруднювали загальне водоймище, яким користуються в кінці кінців всі жителі планети.
А звертаючись заочно до виробників О. Сєнкевич наголосив: хай заробляють трохи менше, але залишають по собі чистіше середовище.

Приємно вразили своєю грунтовністю та, сказати б, „цікавоємкістю” виступи як маститих досвідчених науковців, так і молодих, сучасних, навіть, модернових вчених з миколаївських ВУЗів та ін. учбових закладів. Більшість доповідей була представлена науковцями Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Ось про що велося на конференції:
Біогаз серед альтернативних видів палива займає своє почесне місце особливо в країнах Європи. Наприклад, Норвегія видобуває його шляхом переробки сміття та використовує для внутрішнього водного транспорту. В Україні біогаз виробляється з рапсу (який, як кажуть свідомі аграрники, виснажує почву), але повністю іде на екпорт до країн Європи.

Заслуговує на окрему увагу виступи М.С. Кривої „”Дослідження термічної утилізації гумо-технічних відходів за технологією багатоконтурного циркуляційного піролізу” та В.С. Підгуренко „Нова конструктивна схема вітротурбін”.

В першій із зазначених доповідей науковець звертає увагу на унікальність розробки для повної безперервної багатократної переробки гумотехнічних відходів, але для впровадження такого корисного устаткування не завадило б залучити доволі розумного інвестора, здатного зрозуміти перспективність винаходу миколаївських вчених.

А от щодо вітрогенераторів – споруд для вироблення електричної енергії з енергії вітру, яким присвятив свій виступ В.С. Підгуренко, – здається навіть вітчизняні інвестори оцінили привабливість цієї ідеї і, схоже, готові вкладати кошти в такі проекти, в т. числі і в Миколаївській області. Доповідач згадав одну із історичних сторінок розвитку вітрогенераторів в Україні.

Шаргей Олександр Гнатович (Кондратюк Юрій Василювич (1897-1942)), полтавчанин за походженням, одним з перших розробив проект вітрогенератора, могутнішого навіть за і існуючі в наші часи вітрогенератори. Зараз сучасні українські розробки наближаються до 8 МгВат потужності, але далі вже йде обмеження споруд по висоті і вазі.

Живості заходу додала дискусія стосовно екологічності вітрогенераторів. Як відомо, Миколаївщина може похвалитися наявністю такого ресурсу, як вітер. Справа полягає в тому, де саме розміщувати ці нові електростанції, адже ми ж не можемо допустити, щоб зелені поля аграних культур були замінені на сонце- та вітрогенератори. Знов таки: потрібно завжди дотримуватися розумного балансу та не розвивати одне за рахунок іншого.
Екологи (як Деркач О.М., Галкіна А.) справедливо турбуються про вплив нових енергетичних установок на довкілля, на живу природу, птахів та інших живих істот, включаючи людей. Навіть т. звані, неугіддя, не придатні для обробки землі, не можуть бути використані, з екологічної точки зору, для розміщення вітрогенераторів, оскільки можуть виявитися місцями гніздів”я птахів та зайнятими різного роду живністю. Також вчені замислюються навіть над впливом технічного пейзажу замість красивого природнього краєвида на психо-фізіологічний стан людей. А для цього необхідно проводити моніторинг таких впливів.

Мітрясова О.П. з Чорноморського національного університету імені Петра Могили розказала про Просвітницький факультативний курс з питань чистої енергії та наголосила на необхідності безперервної екологічної освіти. Це не мають бути точкові ініціативи, окремі активності. Як завжди, спрацьовує лімітуючий фактор – фінансування.

Екологічним аспектам має приділятись увага не менш, ніж технологічним, в т. числі і перед депутататми – така думка представника громадськості О.Малицького

Слід звернути увагу на доповідь Cікаленко В.О із ГО «Клуб сталого розвитку «Південна ініціатива», адже він із своєю командою працює на сталий розвиток саме в сільській місцевості. Своїми проектами вони змогли реально допомогти Лиманівській тер. громаді не тільки просвітницькою діяльністю, але тепломодернізацією освітніх закладів – дит. садка, школи. Далі в планах ініціативної молоді – робота з Галицинівскою тер. громадою.

Грабак Н.Х. із Чорноморського національного університету імені Петра Могили в своїй доповіді Використання нетоварної частини врожаю сільськогосподарських рослин для поповнення енергетичного потенціалу ґрунту (на прикладі Миколаївської області) наполіг на тому. що великі площі украінської землі є освоєними (ніде в світі немає такої освоєності земель, як в Україні) і якщо вносити гумус в грунт, можна покращити його врожайність і зробив висновок: нетоварна частина врожаю – є потужним джерелом енергії!

Розповідаючи про Паризьку кліматичну Угоду України Д.А. Мац, зауважив, що вона стосується саме енергетичної сфери, тому енергозбереження, використання альтернативних джерел енергії, дозволить знизити шкідливі викиди, а це, в свою чергу, дозволить виконати вимоги Кіотського протоколу.

Жарікова Є.О. наголосила на тому, що Миколаївщина має великий потенціал для розвитку сонячних електростанцій, а відбір біогазу із свердловин на сміттєвому полігоні та виробництво електроенергії – це і є джерела відновлювальної енергії.

Ще хочеться коротко торкнутися виступу Кербунова Ю.В. із ММГО « Аналітичний центр екологічної експертизи безпеки розвитку» Енергозбереження як пріоритетний напрямок міської екологічної політики та роль екологічного виховання для його реалізації, в якому він зазначив, що збереження ресурсів означатиме збереження енергоресурсів, оскільки в постачанні ресурсів, енергія становить велику складову, для прикладу: якщо економити воду – це означатиме економію електроенергії. До того ж вторинна переробка – це дешевше джерело ресурсів, ніж видобування їх з землі.
Для підвищення екологічної культури, впровадження екологічної політики
необхідно постійно проводити освітні та просвітницьки заходи.

Наостанок неможливо не згадати виступ Чигинцева С.С., молодої людини з вищою музичною освітою по класу гітари, який спромігся за короткий час зацікавити значно поріділу, під кінець, аудиторію красномовним роліком про новітні розробки електротранспорту майбутнього. Він пропонує частину транпорту, для початку на магістральному Центральному проспекті (але ж можливі ще варіанти?) підняти над поверхнею та пустити їх по підвісних електро-струнах – безшумний, екологічно чистий новітній транспорт майбутнього. Але, як звернув увагу Степан, ці технологвї доступні вже сьогодні і вже готові для впровадження. Ще цікава ідея – впровадити таку технологію для швидкісного сполучення Миколаїв-Одеса, тим більше, що вздовж траси вже розміщуються сонячні електростанції, їх же можна буде використовувати для підзарядки!

Словом, проведена екологічна конференція стала майданчиком обміну стількома ідеями стількох фахівців, зацікавлених громадських діячів, грунтовних та емоційних виступів, що важко все вмістити в один день проведення, тим більше в одну коротку оглядову статтю: екологією треба займатися постійно і грунтовно, тим більше що цей напрямок може виявитися дуже вдячним.

Городяни м. Миколаєва,
на сайті міської ради розміщено форму для ваших пропозицій стосовно вимог до сміттєпереробного підприємства, для будівництва якого планується залучити інветорів. На основі цих вимог буде розроблено документацію на конкурс інвесторів