5 міфів про екостиль життя від Екоакадемії

Джерело:
Громадський Простір

Як часто ми відмовляємось спробувати щось нове через купу упереджень? Погодьтесь: таке хоч раз траплялося з вами: не кататись на ровері (бо немає відповідного одягу), не поїхати у якусь країну чи місто (бо там “небезпечно”) або ж не спробувати страву (бо це ж цибулевий суп). Саме так, міфи часто стають перепоною на шляху до чогось нового.

У цьому переконались й автори Екоакадемії
— короткого безкоштовного курсу, що руйнує стереотип про те, що турбуватися про екологію — складно й марно.

При формуванні матеріалів курсу команда зіткнулась з цілим рядом стереотипів, на які можна наштовхнутись у різних спільнотах у розмовах про перехід на екодружній спосіб життя.

Спільно з Екоакадемією для Громадського Простору зробили розбір найбільш поширених з таких міфів.

Міф № 1 Це складно
«Ой, це і щітку бамбукову, і компостер, і постійно носити з собою екопляшку, і відмовитись від улюбленого шампуню. Якесь складне то все ваше екожиття»

Аргумент цілком слушний. Все і одразу — то не здраво (про щоб не йшла мова).

Лайфхак: розподілити екозвички на 12 місяців. Влаштуйте такий собі екорік. У перший місяць — носимо з собою екочашку, у другий — сортуємо окремо паперове/органічні відходи/пластик, у третій — не купуємо зайвих речей.

Так ви попрактикуєте славнозвісний принцип «звички 21 дня» та знайдете саме «свій» набір екозвичок. Хай це будуть дві-три, а може і одна. Але саме ваша. І тоді це буде не «в напряг», а навіть у задоволення. А про задоволення і цінність — дивимося останній пункт.

Міф №2 Це дорого
«Буду я ще на це витрачатися. І так купа витрат. Все це забаганки багатіїв»

Кажуть, бути еко — це купа витрат. Через цей стереотип, напевне, не хочеться навіть і починати. Але ж не обов’язково робити все й одразу. Крім того, найпростіші речі насправді, безкоштовні або не дорожчі за чашку кави. Стартуйте з чогось, що не потребує ні копійки — наприклад, сортуйте папір та раз на кілька місяців віддавайте на переробку. Пунктів прийому наразі вдосталь та їх просто знайти (дякуємо, Гугл:)

Екоторбинку можна зшити самостійно, і вона буде унікальна. Серед ваших близьких точно хтось захоплюється шиттям (як мінімум мама) — замовте собі екоподарунок!

Деякі екоаксесуари, виявляється, потрібні не всім. Не обов’язково купувати собі багаторазову соломинку для напоїв, бо так роблять всі. Визначтесь, що насправді потрібно саме вам, що покращить саме ваш побут. Ви скоро переконаєтесь, що екобуття не потребує суттєвих змін до бюджету. Більш того, адепти такого способу життя ще й можуть добряче заощаджувати — про це нижче.

Міф №3. Це все для обраних
«То все для хіпстерів та айтішників, а не простого люду»

А тепер пригадайте своїх батьків чи бабуню з заміського будинку. Вони компостували ще до того як це стало мейнстрімом. А як щодо свідомого споживання?

Хіба ж бажання тримати власну оселю незахаращеною стосується лише «обраних»? Філософія екологічного співжиття може знайти відгук у серці багатьох. Тут основний ключ — трішки самоосвіти. Адже, можливо, ви ще не довідкрили для себе своє «чому» і «як».

Бути екосвідомим — це як чистити зуби. Ваша дитина може стати ким завгодно за професією, але нестиме в собі цю звичку як правило дорожнього руху. Це поступово стане нормою для всіх: кухаря, музиканта чи айтішника.

Міф №4. Нахіба воно саме мені?
У вас точно є друг, якому завжди потрібен раціональний аргумент — «а для чого воно мені треба»/«яка мені буде вигода?». Це ні добре, ні погано. Це просто прагматики. І для таких існує декілька аргументів під грифом «Е-економія»:

багато кав’ярень практикують знижки на каву з собою у ваших екочашках;
багато речей можна відремонтувати і надалі використовувати, відтак — мінус ряд нових покупок. І це не забирає так багато часу, як можна подумати;
якщо річ таки набридла — нормально продати її через сервіси б/у або ж сходити на барахолку. Або ж здійснити вигідний обмін з другом;
Уявіть нову якість побуту. Ви більш не вигадуєте, куди діти 335-й пакет з маркету, а насолоджуєтесь крутою екоторбинкою. Ваш смітник щоразу меншає — бо купуєте свідомо. Маєте три улюблені якісні сорочки, а не 15, що розлітаються нитка за ниткою. У вас вивільняються кошти та час на емоції, враження, послуги та смачну їжу.

Міф №5. Я один нічого не зміню
«Так а який сенс в моїх діях, якщо екології й так вже непереливки?»

Може один у полі і не воїн, але якщо так буде думати кожен, то через 10 років наша картинка буде дуже сумною.

Тут можна подумати про силу простих кроків. Не всім треба їхати до океану рятувати пінгвінів, інколи варто просто прихопити екоторбу до крамниці. Не купувати чергову пляшку води, а мати завжди свою (і для здоров’я корисно, до речі). Саме так, крапля за краплею, ви робите внесок у добробут планети.

До того ж, ланцюгову реакцію ніхто не відміняв. Ваш приклад може стати натхненням для сусідів, вони передадуть екозвички дітям, ті — друзям, і так ще цілий ланцюг. А далі воно піде у майбутні бізнеси (власниками яких будуть наші діти). Де і упаковку для продуктів придумають більш раціональну, і удосконалять сервіси з переробки, щоб це стало простим та доступним для більшої кількості людей. А там і міська інфраструктура підтягнеться.

Отож, інколи міф — це просто міф. Тому досліджуйте, знаходьте своє, а трохи інсайтів про простий перехід до екоспособу життя можна дізнатися у Екоакадемії .

Курс створений за ініціативи Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca‑Cola.